• м. Київ, вул.Золотоворітська, 6-Б
  • +38 (044) 239-93-74
Обліковий запис
Зачекайте, авторизація...
×

Низька якість пшениці врожаю-2014 не стане перешкодою для успішної роботи

Щорічно виробники пшеничного борошна зіштовхуються з багатьма проблемами, яких, на жаль, менше не стає. Незважаючи на достатньо непрості умови роботи в поточному сезоні, до них додалися ще й бойові дії в східному регіоні України. Однак борошномелам вдається відносно стабільно працювати, а також налагоджувати нові ринки збуту.

Про те, як на даний час доводиться працювати борошномельним підприємствам на сході країни, розповів керівник борошномельного напрямку групи "Лауффер" у східному регіоні України  Ігор Налбантов.

Довідка

Lauffer – велика, група торговельних і виробничих підприємств, які завоювали лідируючі позиції на ринках України, СНД і Європи та динамічно розвиваються. Компанія об’єднує підприємства олійно-жирового, бакалійного, зернового і елеваторно-технічного напрямку.

Група займає лідируючі позиції з виробництва хлібобулочних виробів в Україні, поєднуючи ряд хлібозаводів у Донецькій, Луганській, Харківських, Дніпропетровській, Одеській областях і Криму, а також ряд торговельних компаній, які здійснюють оптові й роздрібні продажі хлібобулочної та кондитерської продукції.


 

 - Сезон-2014/15 у самому розпалі. Україна завершила збирання зернових і зернобобових, у т.ч. пшениці, у зв'язку із чим уже можна говорити і про перспективи розвитку борошномельного сектора країни в поточному сезоні. На Ваш погляд, як буде розвиватися ринок пшеничного борошна та інших продуктів переробки зернової в 2013/14 МГ? Які фактори визначатимуть розвиток ринку?

- Україна активно розвиває власну борошномельну промисловість, постійно скорочуючи залежність від імпорту. Разом з тим, ситуація на внутрішньому ринку залишається досить складною і кардинальних змін на краще ми не очікуємо.

Можна з упевненістю сказати, що ціни на борошно в новому МР будуть вище, ніж у попередньому. Це буде обумовлено низькою якістю зерна врожаю 2014 р. Також не варто забувати про те, що переробникам досить складно конкурувати із трейдерами, які найчастіше готові запропонувати аграріям більш високі ціни.

А ціни на хліб регулюються державою, що часто заважає борошномелам підлаштовуватися під кон'юнктуру ринку.

Також у зв'язку з бойовими діями в Донецькій і Луганській областях зібрано тільки 50-60% урожаю зернових, що вплине  як на ринок сировини, так і готової продукції.

Прогноз щодо вартості можна скласти, тільки спираючись на курс долара. Якщо він буде зростати, то відповідно подорожчають і зерно, і борошно.

Приміром, якщо на старті минулого МР хлібозаводи купували борошно вищого сорту в середньому по 2600 грн/т  EXW, те в на старті поточного ціни варіювалися в діапазоні 3300-3400 грн/т EXW.

На сьогоднішній день відпускні ціни Аграрного фонду на борошно вищого сорту зафіксувалися на рівні 3760 грн/т, першого сорту – 3519 грн/т, на борошно другого сорту – 3090 грн/т, на житнє борошно – 2443 грн/т на умовах EWX. Комерційна ж ціна борошна в цей час неоднорідна і відрізняється за регіонами.

 

- Через усе перераховане вище поточний сезон, найімовірніше, буде непростим. Особливо  якщо говорити про економічну кризу, яка впливає не тільки на виробників, але й на споживачів продукції. Як Ви оцінюєте попит покупців на внутрішньому ринку країни на старті поточного сезону?

- У цілому по Україні ринок не перетерпів змін, крім східних регіонів. Проведення АТО в Донецькій і Луганській областях обумовило падіння обсягів виробництва хліба і збільшення попиту на борошно. Жителі покидають регіон, а ті, що залишилися, намагаються зробити довгострокові запаси  пшеничного борошна, при цьому печуть хліб нерідко самостійно.

 - Пшеничне борошно в упаковці якої ваги сьогодні має найбільший попит на споживчому ринку? Які матеріали для розфасовки використовуєте?

- На сьогодні найпопулярніша роздрібна вага – 2 кг. У нас це паперовий пакет під брендом "Урожай". Також ми маємо можливість фасувати продукцію по 10 кг, але таке впакування уступає за популярністю. Для середнього опту ми фасуємо борошно в мішки з поліпропілену по 50 кг.

 

 - Борошномели відзначають, що в Україні на цей час сформувався дефіцит пшениці хлібопекарських кондицій. Могли б Ви прокоментувати, наскільки гострим є дефіцит, із чим це пов'язано і як вплине на роботу борошномельних підприємств найближчим часом?

- Україна завжди була профіцитним ринком зерна. Навіть при найгіршому врожаї ми будемо частину пшениці відвантажувати на зовнішні ринки. Співвідношення продовольчої пшениці до фуражної 30/70 не можна назвати гострим дефіцитом. На борошномельні й хлібопекарські підприємства це істотно не впливатиме.

 

 - Які фактори, на Вашу думку, також впливають на формування цін на хліб?

- Пряма залежність цін на хліб від цін на зерно наявна, але не на 100%. Адже в структурі виробництва хліба на борошно припадає близько 40-50%. Інше це енерговитрати, зарплата співробітників, додаткова сировина, логістика й т. ін., що в підсумку негативно вплине на ціноутворення.

 

 - З огляду на активні бойові дії на сході України протягом  останніх декількох місяців, у якому режимі працюють Донецький і Маріупольський КХП?  Чи можна сказати, що з підписанням протоколу про припинення вогню від 5.09.14 ситуація покращилася? З якими проблемами доводилося й доводиться зіштовхуватися даним підприємствам?

- Донецький комбінат хлібопродуктів зупинявся на плановий ремонт у другій половині серпня. А 16 вересня ми одержали першу партію борошна. Однак існують проблеми з логістичними компаніями, доставкою кінцевого продукту до споживача. Складно завезти зерно на борошномельний комбінат для подальшої переробки. Багато компаній відмовляються возити зерно у зв'язку із загрозою життю співробітників. Ті, хто працює, підняли ціни через збільшення логістичного плеча, тобто  логістичної складової через об'їзд проблемних територій. Так, ціна доставки піднялася з 100-150 грн/т до 250 грн/т і вище. Це, у свою чергу, сприяє подорожчанню борошна. У цей час зерно надходить на підприємства, але з невеликими перебоями.

Після підписання мирного протоколу в Мінську особливих змін не відбулося. Принаймні, ми не відчули. Можливо, повинен минути якийсь час.

Що стосується Маріупольського КХП, то він працює в штатному режимі.

 

 - Як, на Ваш погляд, ситуація, яка зложилася в країні, може вплинути на експорт пшеничного борошна з України й, зокрема, на плани вашої компанії з експорту в поточному сезоні?

- Україні необхідно експортувати більше борошна та продуктів переробки, ніж зернових культур. У такий спосіб будуть залучатися засоби за рахунок додаткової вартості на продукти переробки. Всі країни, які пішли цим шляхом, давно увійшли до числа світових лідерів.

В Україні ж політична ситуація могла кардинально вплинути на ситуацію з експортом борошна, але, на щастя, цього не трапилося. Адже за підсумками минулого року понад 50% експортного борошна було відвантажено через Маріупольський порт. Це коридор, через який постачають борошно в країни далекого зарубіжжя, у першу чергу до Південно-Східної Азії. На сьогоднішній день продукти переробки через даний порт експортуються у звичайному режимі.

Що стосується Групи Lauffer, то ми в основному експортуємо продукцію в Індонезію, Таїланд, Грузію, країни ЄС і Китай. Невелика частка відвантажується в країни Африки.

Партнери з експорту нам довіряють. Всі поставки здійснюються відповідно до контрактів, зривів не було. Постачаємо борошно вищого і 1 сорту на наступних умовах:

FCA (ст. Маріуполь- Порт), FOB (Маріуполь, Одеса, Іллічівськ, Севастополь (Крим),

СРТ ( Іллічівськ-Пором), DAP ст. Квашино (РФ), ст. Кучурган (Молдова)

CІF (Африка, Індонезія, Китай, Сирія, Ізраїль, ОАЕ й ін.).

 

 - На завершення бесіди хотілося б довідатися про плани компанії на 2014/15 МР.

- Планується нарощування потужностей борошномельного напрямку Групи в регіонах присутності хлібопекарських підприємств. Реалізація цих перспектив, як і раніше, залежить від ситуації в галузі й, звичайно ж, державної підтримки, яка сьогодні конче потрібна борошномелам і пекарям України.

Також у планах збільшення обсягів виробництва борошна та вихід на нові зовнішні ринки.

Розмовляла Юлія Шатравка

  

Розробка сайту - Attico