• м. Київ, вул.Золотоворітська, 6-Б
  • +38 (044) 239-93-74
Обліковий запис
Зачекайте, авторизація...
×

Під дих від своїх, або Чому українські борошномели можуть втратити зовнішні ринки

Незважаючи на складні політичні умови в Україні в останні 5 років, саме на цей період припав активний розвиток української борошномельної галузі. Помітним є істотне зростання інтересу інвесторів до даної галузі, що дозволило як наростити виробничі потужності і, відповідно, обсяг вироблення і експорту даного продукту, так і відкрити українське борошно для безлічі іноземних споживачів.

Про те, що є ложкою дьогтю в борошномельної галузі України і що спровокувало дворазове скорочення експорту борошна в поточному сезоні, розповів директор ГО «Борошномели України» Родіон Рибчинський.

- Родіон Станіславович, як Ви оцінюєте стан українського борошномельного ринку?

- Сьогодні в борошномельный галузі України є кілька серйозних проблемних питань, які впливають на стратегічний розвиток галузі, і відповідно досить багато дрібних, які вирішуються у міру їх надходження. Якщо говорити про проблеми фундаментальні, то основною з них є стагнація внутрішнього ринку України, яка триває протягом останніх 10 років. Розвиток галузі сповільнився з кількох причин. Так, якщо ще до кінця 2014 року спостерігалося природне зменшення чисельності населення в країні, то після – почалося масове його скорочення. Частина народу (кілька мільйонів чоловік) залишилася в Криму і на території, не підконтрольній українській владі, крім того, великий потік українців виїжджає на заробітки за кордон. У підсумку до кінця 2018 року ми маємо населення чисельністю менше 40 млн. чоловік.

Ще одним фактором стагнації борошномельного ринку є те, що в українців змінилася споживча дієта. Якщо раніше в Україні дуже багато споживалося хлібних виробів на основі борошна, причому досить велика частка цих виробів – безпосередньо в господарствах населення, де традиційно готувалися пироги, вареники, млинці та інше, то, починаючи з другої половини 2000-х років, із збільшенням частки овочів і фруктів у раціоні, доступності м'яса птиці, споживчий кошик українців поступово змінилася. Відповідно продукти на основі борошняної сировини перестали займати ту нішу, яку вони займали. На сьогоднішній день мало хто апріорі вдома готує якусь випічку.

Також варто згадати те, що зовсім недавно хлібом годували домашніх тварин, зокрема свиней і курей. Однак зі зростанням цін на зазначені продукти споживання і в цьому сегменті, яке теж впливало на статистику, істотно змінилося. На сьогоднішній день населення споживає незначну частку борошна - всього до 10-15% від кількості, виробленої в країні. Решта – це промислове споживання: хлібозаводи, хлібопекарні.

 

- Однак стагнація внутрішнього ринку не спричинила занепаду борошномельної галузі в Україні. За рахунок чого розвивається ринок?

- В останні 5 років спостерігалося зростання обсягів поставок українського борошна на зовнішні ринки, що і дозволяло підприємствам розвиватися, проводити модернізацію. Можна сказати, що в Україні почалося певне відродження будівництва нових борошномельних заводів. За останні кілька років в експлуатацію було введено близько 10 великих підприємств. Причому на них використовується сучасне, якісне швейцарське і турецьке обладнання. Це досить позитивний аспект, тому що в даний сегмент України вперше за останні 20 або навіть 30 років почали заходити серйозні інвестиції. Практично всі млини, які були побудовані протягом останніх 4 років, орієнтовані на виробництво продукції, призначеної для експорту.

Млин ТОВ "Зернарі" компанії Бюлер

- З чим тоді пов'язане істотне відставання темпів експорту борошна з України в поточному сезоні в порівнянні з торішніми? Адже станом на початок грудня, за попередніми статистичними даними, поставки складали всього 90 тис. тонн.

- У момент активного розвитку борошномельна галузь України «отримала під дих» звідти, звідки не чекали. Як всім відомо, за останні кілька років вже склався певний пул компаній, покупців і країн, куди Україна відправляє свою продукцію. Борошномели країни і самостійно, і в рамках асоціації широко представляють свою продукцію на провідних харчових виставках у всьому світі: Африці, Азії і на Близькому Сході. Але в цьому році виникла серйозна проблема, пов'язана з «Укрзалізницею», яка нівелювала всі плани, всі наші, українських борошномелів, сподівання на поточний сезон. Тобто якщо ми минулий МР закінчили з експортом понад 400 тис. тонн борошна, то буде добре, якщо в поточному сезоні відвантажимо хоча б половину даного обсягу. У компаній просто злітають контракти, вони бояться їх укладати, адже «Укрзалізниця» не задовольняє або задовольняє лише на 10% заявки підприємств на подачу вагонів. Затримка відвантаження зриває терміни поставок продукції в порт. Компанії змушені зупиняти виробництво на тиждень-два через те, що немає можливості вивезти висівки. В першу чергу можу говорити про ті підприємства, які є членами асоціації. Деяким з них потрібно не менше 110 вагонів на місяць для відвантаження висівок, а вони отримують лише 10-12 вагонів. Відповідно, кількість вивезених висівок не дає можливості працювати підприємству, і воно зупиняється на два тижні. Нерідко бувають випадки, коли вагони, завантажені борошном, стоять тижнями на станціях в очікуванні, щоб їх підчепили/приєднали до якого-небудь маршруту. А це все простоювання, яке оплачує саме підприємство. До того ж, у багатьох випадках покупець відмовляється від цього товару, плюс собівартість його вже практично в мінусі відносно того прибутку, який підприємство мало б на експорті. Сьогодні «Укрзалізниця» поставила фактично весь експорт українського борошна під колосальне питання. Однак важливо розуміти, що на даному ринку знайти покупця дуже складно, а втратити легко. Я боюся навіть припускати, скільки буде знову витрачено зусиль для того, щоб відвоювати ті ринки, які ми втрачаємо через ситуацію, яка склалася на сьогоднішній день у взаєминах підприємств галузі з «Укрзалізницею». Логістика і так була для українських борошномелів самим напруженим і важким елементом в конкурентній боротьбі з іншими країнами на світових ринках, в першу чергу з Туреччиною, в окремих позиціях – з Росією, з Румунією. Адже у всіх цих конкурентів вартість логістики в 1,5-2 рази нижче, ніж в українських борошномелів. Це кардинальний фундаментальний фактор, який впливає сьогодні на ефективність роботи і взагалі на життєдіяльність всіх підприємств борошномельної галузі.

- Проблема нестачі вагонів у п.р. для українського АПК дійсно загострилася, і спеціально був створений міжвідомчий штаб з оперативного вирішення питань логістики в сільському господарстві. Чи була вирішена проблема борошномелів?

- На жаль, змушений констатувати, що засідання цього штабу – це майданчик, призначений для того, щоб представники «Укрзалізниці» змогли виправдатися і показати, наскільки добре і правильно вони працюють, тоді як у нинішніх проблемах винні самі учасники ринку. Хочу зазначити, що проблеми з відвантаженням продукції стосуються не тільки відправників борошна. У такій же ситуації опинився олійно-жировий ринок України, у якого проблеми з відвантаженням шротів, олій. Аналогічна ситуація з постачанням кондитерських виробів, солі та інших вантажів. «Укрзалізниці» було дано вказівку забезпечити відвантаження зерна на експорт, а всім іншим учасникам ринків хоч конвенцію вводь на період піку відвантажень. На жаль, створюється видимість того, що і Мінагрополітики ніяк не може вплинути на ситуацію. Кабінету міністрів, Верховній Раді, судячи з усього, також не до наших проблем. Наприклад, на засідання даного штабу двічі приїжджав губернатор однієї із західних областей. Результат, як я розумію, для цієї області такий же, як і був до його приїзду. На засіданні кожен раз виступає по одному, по два депутати з різних областей України, які мало не випрошують по 5-20 вагонів для якогось підприємства, щоб відправити вантажі.

- Крім логістичних, які ще виникають проблеми в українських борошномелів на сьогоднішній день?

- Повторюся, що логістика – це один з фундаментальних факторів. А всі інші питання, які виникають в борошномельної галузі, як, наприклад, проблеми з якістю зерна, дискусії, що стосуються зміни стандартів, можливого збагачення борошна фолієвою кислотою, якісь питання, пов'язані з податковими накладними та інше, – це все питання значно менш глобальні і проблемні для галузі. Якщо повернутися до проблеми стагнації внутрішнього ринку, то можна сказати, що вона нерозв'язна. А ось інша – логістична – це штучно створена проблема, яка з'явилася внаслідок, можливо, некомпетентності. Вона не вирішується, а тільки ще більше посилюється. А решта проблем – це проблеми господарської діяльності галузі, окремих підприємств, і вони завжди тою чи іншою мірою можуть бути розв'язані.

- А що Ви можете сказати про зміну стандарту на пшеницю?

- На сьогоднішній день ведуться активні дискусії щодо вимог до нового стандарту. Це досить вузькопрофільне питання, проте на ньому зав'язані інтереси різних учасників ринку - і сільгосптоваровиробників, і експортерів, і переробників, і хлібопекарів, і навіть нас всіх як споживачів. Деякі учасники ринку – наша асоціація і дві хлібні асоціації – мають єдиний підхід: ми виступаємо за підвищення вимог до якості пшениці, яка б дозволяла, в першу чергу внутрішньому споживачеві, їсти гарний хліб і хлібобулочні вироби. Експортери та окремі компанії відстоюють якісь свої інтереси. І роль арбітра в особі держави звичайно ж повинна бути присутньою у вирішенні даного питання. Поки що рано міркувати про те, якого кінцевого варіанту набуде стандарт. Але він точно повинен бути продуктом якогось компромісу між усіма учасниками процесу. На сьогоднішній день такого компромісу немає.

- В останні кілька років українські борошномели беруть активну участь у міжнародних харчових виставках. Чи дає свої плоди така активність?

- У поточному році асоціація, у межах технічної допомоги з боку FАО, взяла участь у двох найбільших виставках в Дубаї в лютому і в листопаді, де була представлена українська борошномельна продукція. У квітні 2019 року ми плануємо взяти участь у найбільшій міжнародній конференції в США. Вперше Україна буде представлена на конференції подібного масштабу. Сподіваємося, нам вдасться організувати зустріч з представниками магазинів в США, які займаються реалізацією продукції українського і російського походження, щоб налагодити співпрацю. Це великий пласт роботи, який фінансується FАО і ЄБРР, за що ми їм дуже вдячні. Хочу зазначити, що вже протягом трьох років вони надають нам всебічної підтримки для того, щоб розвивався наш ринок. Завдяки тому, що у нас є можливість відвідувати подібні заходи по всьому світу – в Індонезії, Гонконгу, Танзанії, Дубаї, – ми маємо величезну базу даних, а саме, близько тисячі покупців української муки, які раніше абсолютно нічого не знали про її існування. Звичайно, є певні проблеми, пов'язані, в першу чергу, з логістикою, проте Україна за підсумками минулого сезону увійшла в ТОП-6 найбільших експортерів борошна. На жаль, в поточному МР таких результатів досягти не вдасться, але факт залишається фактом – ми змогли за останні чотири роки наростити відвантаження борошна фактично в 40 разів.

Розмовляла Юлія Шевченко

 

Розробка сайту - Attico