• м. Київ, вул.Золотоворітська, 6-Б
  • +38 (044) 239-93-74
Обліковий запис
Зачекайте, авторизація...
×

Підприємство «Волинь-Зерно-Продукт», що входить до групи компаній ТМ «Вілія», добудувало та запустило свій четвертий і найпотужніший  борошномельний комплекс, який здатний переробляти від 120 до 150 тонн пшениці на добу. За поясненнями експертів, потужність підприємства залежить від запитів на певний склад борошна та якості сировини.

У Львівській області відкрили нове борошномельне підприємство «Самбір Млин». Побудований млин перероблятиме 60-65 тонн пшениці на добу та вироблятиме 50 тонн борошна різних сортів. Також на підприємстві виготовлятимуть висівки для безпосереднього споживання людиною або для використання їх у кормах для тварин.

 

Українські борошномели вже майже 1,5 роки працюють в умовах воєнного стану і досить швидко переорієнтувались на нові канали збуту. Насамперед ідеться про відкриття ринку Європи (Молдова, Польща, також у списку покупців з'явилися Румунія, Хорватія, Угорщина, Словаччина, Чехія) та зміцнення позиції на ринку Близького Сходу.

Еволюційні та вимушені інновації в зернопереробці України! З такою назвою наша Спілка разом з Agro Marketing Agency провели 2 червня панельну дискусію в рамках конференції «Grain Storage Forum ELEVATOR 2023». Це найбільший аграрний форум в Україні, який об'єднує експертів з галузей зберігання, переробки, логістики і трейдингу зерна. Організатори форуму - ProAgro Group та Асоціація елеваторів України.

Участь в дискусії взяли:

Рибчинський Родіон, голова правління ГО «Укрхарчопром», директор Спілки «Борошномели України»;

Шестопалов Борис, підприємець у сфері агріфуд, співвласник «HD-group» та «GFSGROUP»;

Жигунов Дмитро, доктор технічних наук, професор Одеського національного технологічного університету

Шаран Андрій, генеральний директор компанії «Бюлер Українна»

Брославцева Ірина, незалежний експерт в області інноваційних технологій зернопереробки

В ході роботи експерти обговорили:

  1. Загальний ріст споживання продуктів рослинного походження
  2. Якість зерна пшениці у контексті Євроінтеграції. Спеціальні сорти пшениці для цільового використання (борошно, хліб, снеки, крупи ін.)
  3. Прискорення темпу життя продовжує давати поштовхи до росту споживання продуктів швидкого приготування та «to go»
  4. Трансформація існуючих продуктів в більш здорові
  5. Відносно нові напрямки: рослинне молоко, рослинне м'ясо.
  6. Безглютенові продукти
  7. Підвищення енергоефективності виробництва
  8. Зменшення витрат на операційну діяльність та діджитилізація переробної галузі

Ми були раді взяти участь у цьому заході, провести таку глобальну та важливу дискусію і в її ході поділитися своїм досвідом та прикладами успішного застосування нових технологій, обладнання та стратегій для покращення ефективності та якості продукції.

Через війну Україна значно скоротила експорт пшеничного борошна. Проте країна планує відновити експорт за рахунок співпраці з міжнародними організаціями та за рахунок оновлення зернового коридору, кажуть у галузевій асоціації. Крім того, на відміну від інших галузей харчової промисловості, українські борощномели збільшили робочі потужності завдяки внутрішньому панічному попиту та готові постачати на внутрішній та міжнародний ринки.

 

12 жовтня о 12.30 у прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбудеться прес-конференція на тему «Ринок борошна та хліба: що очікувати українському споживачеві від рекордного врожаю пшениці?».

 

Група народних депутатів від партії "За майбутнє" подала на розгляд Верховної Ради проект закону №5657 "Про фортифікації борошна". Головною метою є боротьба з дефіцитом вітамінів і корисних мікроелементів у громадян, а також поліпшення демографічної ситуації в країні.

Сторінка 1 із 17

 

Розробка сайту - Attico