Борошно

Держава повинна бути зацікавлена ​​у стимулюванні експорту борошна українського виробництва.

Згідно із даними Держстату, в липні-квітні 2014/15 МР великі підприємства України виробили 1,9 млн. тонн пшеничного борошна.

ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» планує збільшити продажі борошномельної продукції в Україні шляхом співробітництва із підприємствами-виробниками хліба та кондитерських виробів.

На прохання ГС "Борошномели України" експерт Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Пітер Токс (Peter Talks) підготував матеріал про умови доступу української борошномельної продукції на європейський ринок.

Нижче наводимо україномовний переклад оригінального тексту його матеріалу, а також оригінальний текст і додатки.

ГС "Борошномели України" висловлює подяку за сприяння в організації експертного висновку Дмитру Приходьку, економісту інвестиційного центра FAO.

Доступ на ринок Євросоюзу для українських борошномелів

Угода про вільну торгівлю між Європейським союзом і Україною містить у собі квоту на поставку 950 тис. тонн української пшениці і пшеничного борошна за нульовим митом в ЄС. Експорт товарів поза зазначеною квотою обкладається митом у розмірі 172 євро/т. Для того щоб і далі постачати товар за нульовим митом, імпортеру необхідно мати ліцензію.

Імпортні ліцензії

Ліцензії на імпорт зернових видаються Генеральним директоратом сільського господарства ЄС (DG AGRІ), а не Генеральним директоратом по митниці й оподатковуванню (TAXUD), що займається встановленням інших тарифних квот і подальшою їхньою публікацією на сайті TARІ. Статистика доступних обсягів у рамках квоти й уже виданих ліцензій постійно обновляється на сайті DG AGRІ.

Для того щоб подати заявку на одержання ліцензії на імпорт, суб'єкт повинен бути зареєстрований у державі-члені, а також мати раніше імпортовані в ЄС товари, поставки яких регламентуються загальною ринковою організацією (наприклад зернові та продукти їхньої переробки, такі як борошно) як мінімум за останні 12 місяців. Крім того, імпортеру необхідно оплатити страхувальний задаток, подаючи заявку на одержання ліцензії, який буде повернутий з першою поставкою імпортованого товару.

Ліцензія дійсна протягом  двох повних місяців, які починаються після місяця, у якому вона була видана. Наприклад, ліцензія, видана в середині травня, буде дійсна до кінця липня.

Використання тарифної квоти на поставки пшениці і продуктів переробки в 2015 р.

Станом на 8 травня 2015 р. з 950 тис. тонн пшениці й борошна по квоті Україна поставила в Євросоюз 434 тис. тонн даної продукції і відповідно може експортувати ще 515 тис. тонн.

В 2104 р. українська тарифна квота була практично повністю заповнена за рахунок поставок пшениці. Загальний обсяг експорту українського борошна в ЄС в 2014 р. склав 0,415 тис. тонн у порівнянні з 998 тис. тонн пшениці.

Ліцензії і українські борошномели

Оскільки заявки на одержання ліцензії повинні подаватися будь-яким суб'єктом, який зареєстрований у Євросоюзі, а також має історію поставок аналогічної продукції в ЄС, українські борошномели не мають такої можливості (якщо тільки в них немає дочірньої філії в Євросоюзі). Надалі, навіть якщо вони одержать таку можливість, то повинні будуть внести страхувальний депозит у період між подачею заявки на квоту і поставкою товару в ЄС.

Крім того, оскільки борошно включене в тарифну квоту по пшениці, імпортери пшениці змушені конкурувати з постачальниками борошна за обмежену кількість ліцензій (оскільки тарифна квота обсягом 950 тис. тонн завжди заповнюється щорічно). Трейдери пшениці часто будуть мати дочірні компанії по обидва боки торговельних відносин, наприклад, як у ЄС, так і в Україні, таким чином вони зможуть подати заявки на одержання ліцензії, а зернові трейдери звичайно мають більші обсяги капіталу, ніж борошномели, і легко можуть відкласти частину капіталу для забезпечення безпеки на період аж до декількох місяців.

З ліцензіями, виданими імпортерам, вони перебувають у кращому положенні для одержання "економічного прибутку із квоти" – різниці між низькою ціною на українську продукцію і високою ціною на європейську.

Обговорення

За поточною нульовою тарифною квотою на поставки пшениці і продуктів переробки, що регулюється ліцензіями на імпорт, українські борошномели не зможуть налагодити регулярні поставки продукції в ЄС.

Збільшення обсягу експорту може бути обумовлено наступними факторами: або окремим нульовим митом на імпорт борошна, або альтернативним регулюванням тарифної квоти. Наприклад, можна переконати Комісію встановити більш дружню систему регулювання квоти: хто перший подав заявку, той перший і одержав доступ до квоти вже на кордоні, як у випадку з більшістю товарів, що постачаються в Євросоюз за тарифною квотою.

Додатки

Обсяг виробництва борошна в Україні в січні-квітні ц.р. склав 647 тис. тонн, що на 16% менше, ніж за аналогічний період 2014 р.

За даними Державної служби статистики України, середня ціна реалізації зернових і зернобобових культур (включаючи кукурудзу) в Україні у січні-квітні 2015 р. склала 3086,4 грн/т.

З початку 2014/15 МР в Україні спостерігається планомірне зниження обсягів виробництва основних продуктів переробки зерна.

На підставі пропозицій, підготованих ГС «Борошномели України» в ході обговорення в рамках робочих груп при Мінекономрозвитку України та направлених на дерегуляцію бізнес-середовища в сфері АПК, розроблено проект постанови Кабінету міністрів України.

Україна станом на початок травня ц.р. повністю вичерпала річні квоти на постачання до країн Європейського союзу ячмінної крупи, борошна, зерна, оброблених зернових злаків і кукурудзи.

Група Lauffer має намір продати підприємства з виробництва хлібобулочних і макаронних виробів у Донецькій області.