За січень-листопад 2015 року в Україні вироблено близько 1,83 млн. тонн пшеничного борошна, що на 10% менше за аналогічний період минулого року. З них у листопаді – 187 тис. тонн, що практично дорівнює обсягу листопада 2014 року.
Сергій Сакиркін, радник голови ПАТ «Аграрний фонд»
Очевидно, річне виробництво буде меншим за торішнє на 7-8%. При цьому експорт борошна показує дуже непогані результати. У грудні 2015 року експорт борошна з України практично не зменшився відносно листопада 2015 року, однак виявився на 9% нижчим, ніж у грудні 2014 року.
Проте, сумарно за першу половину 2015/16 МР відвантажено понад 180 тис. тонн борошна, що є рекордним показником експортних поставок продукції за половину сезону. Це рівень першої десятки світових експортерів.
У грудні тривало зростання цін на внутрішньому ринку України, обумовлене збільшенням цін на продовольчу пшеницю, особливо на зернову 2 класу. На експортному ринку також спостерігалося зростання цін. У грудні середня експортна ціна на борошно вищого сорту склала 212 USD/т на умовах FCA. У листопаді середня ціна на тих самих умовах становила 208 USD/т.
Тим часом, у січні на ринку продовольчої пшениці спостерігалася відносна цінова стабільність. У той саме час, на внутрішньому ринку борошна ціни почали знижуватися внаслідок низької торговельної активності та зростання курсу долара.
Згідно із митними даними, у грудні українську пшеницю було експортовано до 19 країн. Найбільшими імпортерами виступили Великобританія, Чехія, Молдова, Ізраїль, США, Панама й Андорра. Із зазначених країн лише Молдова є реальним імпортером борошна. Решта країн здійснювала реекспорт української продукції до третіх країн, в основному до КНДР. Також у переліку країн-імпортерів значиться Туреччина. Однак Туреччина (найбільший світовий експортер борошна) для себе продукцію не купувала, а здійснила реекспорт усього імпортованого з України обсягу до третіх країн. Через Китай до КНДР у грудні не імпортовано жодної тонни.
Дуже маленький обсяг борошна в грудні імпортувала Грузія – лише два вагони. Також серед імпортерів значаться Лівія й Ірак, які закуповували борошно для себе.
Варто відзначити, що основний обсяг борошна надходив зовсім не до тих країн-імпортерів, які зазначаються за даними.
Так, до Північної Кореї в грудні відвантажено близько 8,5 тис. тонн. Цілком імовірно, що реально відвантажені обсяги більші, але було дуже важко простежити кінцевих одержувачів деяких контрактів.
Загалом за перше півріччя 2015/16 МР українське борошно імпортували 43 країни. Серед них багато європейських країн: Іспанія, Польща, Естонія, Голландія, Латвія, Швейцарія. Однак до країн ЄС реально завезли борошна менше 100 тонн. Весь основний піврічний обсяг пішов до інших країн, і насправді українське борошно отримали 30 країн, а не 43 країни-імпортера
Найбільший попит українське борошно має в Північній Кореї. За 6 місяців нинішнього МР до КНДР відвантажено понад 94 тис. тонн, або більше 50% загального українського експорту борошна.
До Ізраїлю та Палестини відправлено майже 29 тис. тонн, до Молдови – близько 20 тис. тонн, Індонезії – майже 13 тис. тонн. Також постійними покупцями української продукції є Грузія, Азербайджан, Сьєрра-Леоне, Туркменія та ін.
Новими напрямками експорту в першій половині 2015/16 МР стали Ангола, Бенін, В'єтнам, Камбоджа, Ємен, Єгипет, Сенегал, Руанда, Нігерія, Мадагаскар, Лівія, Ірак
Причому до Анголи відправлено близько 7 тис. тонн. Щодо інших нових напрямків поки що такої динаміки немає (від 537 тонн до Іраку до 24 тонн до Чилі та Сенегалу). Але це лише початок!
Варто відзначити, що з урахуванням необхідності вирішити питання із поверненням ПДВ при експорті борошна основні експортери здійснювали торговельні операції через різні компанії. Тільки лише ТОВ «КХП «Тальне з ІІ» не вдавалося до подібних вивертів і внаслідок цього статистично знову виявилося на чолі списку експортерів борошна. Реальна ж картина має дещо інший вигляд.
24,8 тис. тонн, або 83,5% загального місячного експорту відвантажено з 10 підприємств. Номінально лідер за статистикою КХП «Тальне з ІІ». Але! Новопокровський КХП експортував у грудні лише 4,85 тис. тонн і через інші компанії ще 2,63 тис. тонн. Додаючи до його експорту обсяги ТОВ «ТПК «Омега-Автопоставка» та ПП «Петра-Резерв», через які експортувалася продукція комбінату, одержуємо реальний обсяг експорту Новопокровського КХП і реального лідера.
Крім нього реальний експорт «Одеського короваю» включає крім своїх відвантажень обсяги Торгового дому «Булкін», що в сумі становить 912 тонн. А реальний експорт ДПЗКУ – 2274 тонни, що складається ще з відвантажень «Концерну Хлібпром».
Чверть загального обсягу грудневого борошна експортували підприємства Харкова та Харківської області – 7,971 тис. тонн. За 6 місяців звідти відвантажено 59,9 тис. тонн. Це третина загального експортного обсягу. Дещо більше – 8,15 тис. тонн (27,5%) – експортували підприємства, розташовані на Київщині або зареєстровані в цьому регіоні.
17,3% експортних обсягів припадає на Черкаську область в особі одного Тальнівського млина. Три області експортували 21,3 тис. тонн, або майже 71,8% місячного обсягу.
У першому півріччі МР харківські підприємства експортували 58,5 тис. тонн, або 33%. 29,2 тис. тонн, або 16% відвантажено із Черкащини. 20,7 тис. тонн, або 11,5% експортували підприємства, зареєстровані в Києві й області. Разом три області – 60% загального обсягу експорту.
Загалом же за 2015 календарний рік Україна експортувала 308 тис. тонн пшеничного борошна. Це абсолютний рекорд! І якщо темпи відвантажень залишаться на нинішньому рівні, то за 2015/16 МР буде експортовано не менше 350 тис. тонн борошна.
Що насправді буде в році, що розпочався, важко припустити. Сподіваємося, що зміни податкового законодавства, а саме – питання відшкодування ПДВ при експорті зерна, не дуже сильно вплинуть на обсяги експорту борошна. Принаймні, дуже хочеться сподіватися, що українські борошномели не здадуть завойованих позицій.
