Незважаючи на дію квот на безмитний експорт агропродукції до ЄС, українським постачальникам борошна важче вийти на європейський ринок, ніж експортерам зерна.
Про це 2 грудня під час свого виступу в рамках семінару «Розвиток торгівлі борошном і крупами на міжнародних ринках і інструменти залучення інвестиції в зернопереробну галузь» заявив експерт Всесвітньої продовольчої організації ООН (FAO) Пітер Токс.
Зокрема, як він зазначив, це пов'язано з тим, що ринок зерна є більш ліквідним, що дозволяє легше знайти покупця в ЄС. В результаті, зернотрейдери вже в першому півріччі календарного року вибирають квоту на експорт пшениці, в рамках якої на ринки ЄС також поставляються і продукти її переробки.
«Так, близько половини обсягу пшениці в рамках квоти поставляється в лютому-березні, оскільки на експорт відправляється зерно, накопичене на складах. Другий пік припадає на період, коли з'являється новий урожай, яким закривається залишок квоти. Зернотрейдерам легше знайти покупця, що сприяє експорту, адже саме ліцензію на імпорт отримує компанія-отримувач», – пояснив експерт.
При цьому П.Токс відзначив, що експортери українського борошна можуть мати перспективи на ринку ЄС. Зокрема, за його думку, можна вести переговори з супермаркетами або дистриб'юторами про постачання потенційним клієнтам саме українського борошна. Або ж знайти нішу, де дана продукція буде затребувана.
«Вже є позитивні приклади. Так, в березні на ринок ЄС було поставлено 1600 тонн українського борошна, що стало місячним рекордом. Так, це небагато, але раніше поставки даної продукції не перевищували 200 тонн », – резюмував представник FAO.
